Віршовані гуморески про школу

Представляємо вам смішні гуморески про школу для дітей. На цій сторінці ви можете вибрати те, що вам більше до душі
Смішні вірші про школу і вчителів з'явилися одночасно з появою самих шкіл. У всі часи учні вміли помічати найцікавіші моменти шкільного життя і зображати їх у віршованій формі.
Найвідомішим автором гуморесок є Павло Глазовий. Гуморески для дітей про школу Глазового - найкращі та неперевершені і вони часто звучать на шкільних святах.
Ця гумореска не про школу, але про те як розуміють шкільну програму діти:
Кругла хата
Прочитав школяр Євген
У серйозній книжці,
Що філософ Діоген
Жив колись у діжці.
І дивується хлопчак:
- Як це можна, тату,
Щоб філософ — і не зумів
Звести хату?
Тато каже:
- Хто ж, синок,
Лізе в бочку з жиру?
То він хохму відколов,
Щоб дали квартиру.
Ці гуморески підійдуть для молодших школярів
Чудний школяр
Двох онуків дід старий
Посадив на руки,
Та й розказує казки...
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
- А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
- Та ходив, Павлусю.
- От був номер! - малята
Сміхом залилися, -
Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі!
Коріння й насіння
- А ти, татку, в школі учився?
- Учився, Сергійку.
- А це правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
- Було таке, траплялося...
Малий засміявся:
- Тоді мама правду каже,
Що я в тебе удався.
Небезпечний вік
Запросив директор школи
Це вже в котрий раз! -
Матір лобура, що ходить
У десятий клас.
- Угамуйте свого сина,
Вчора ваш Петро
Семикласницю затиснув
І зламав ребро.
Мати каже:
- Ви, зчиняюсь,
Дивний чоловік.
Я ж не винна, що у сина
Переломний вік.
Інтелігентна розмова
Як це добре, громадяни,
Мати грамотних дітей!
- Яких знаєш письменників?-
Пита сина Ялисей.
- Пушкін.
- Далі.
- Гоголь.
- Далі.
- Горький, Мамін-Сибіряк.
- Далі, синку.
- Достоєвський,
Лев Толстой, Гюго, Бальзак...
Ялисей зрадів: - Прекрасно!
Ось ми й вияснили так.
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.
Далі сучасні гуморески інших авторів
Проста арифметика
Викликає вчитель Люду.
- Крейду,- каже їй,- бери
Й покажи нам, скільки буде:
Десять поділить на три.-
Розділить дівча не може,
Супить брови й мовчить.
Вчитель каже:
- Так негоже,
Прості дроби треба вчити...
Картоплин візьмім десяток,-
Далі вчитель річ веде,-
Розділім на трьох дівчаток,
То по скільки припаде? -
Люда каже:
- Зайвий клопіт.
І навіщо розділять?
Я зварю їм ту картоплю,
Потовчу, і хай їдять.