Віршовані гуморески про школу

Віршовані гуморески про школу

Представляємо вам смішні гуморески про школу для дітей. На цій сторінці ви можете вибрати те, що вам більше до душі

Смішні вірші про школу і вчителів з'явилися одночасно з появою самих шкіл. У всі часи учні вміли помічати найцікавіші моменти шкільного життя і зображати їх у віршованій формі.

Найвідомішим автором гуморесок є Павло Глазовий. Гуморески для дітей про школу Глазового - найкращі та неперевершені і вони часто звучать на шкільних святах.

Ця гумореска не про школу, але про те як розуміють шкільну програму діти:

Кругла хата

Прочитав школяр Євген
У серйозній книжці,
Що філософ Діоген
Жив колись у діжці.
І дивується хлопчак:
- Як це можна, тату,
Щоб філософ — і не зумів
Звести хату?
Тато каже:
- Хто ж, синок,
Лізе в бочку з жиру?
То він хохму відколов,
Щоб дали квартиру.

Ці гуморески підійдуть для молодших школярів

Чудний школяр

Двох онуків дід старий
Посадив на руки,
Та й розказує казки...
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
- А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
- Та ходив, Павлусю.
- От був номер! - малята
Сміхом залилися, -
Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі!

Коріння й насіння

- А ти, татку, в школі учився?
- Учився, Сергійку.
- А це правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
- Було таке, траплялося...
Малий засміявся:
- Тоді мама правду каже,
Що я в тебе удався.

Небезпечний вік

Запросив директор школи
Це вже в котрий раз! -
Матір лобура, що ходить
У десятий клас.
- Угамуйте свого сина,
Вчора ваш Петро
Семикласницю затиснув
І зламав ребро.
Мати каже:
- Ви, зчиняюсь,
Дивний чоловік.
Я ж не винна, що у сина
Переломний вік.

Інтелігентна розмова

Як це добре, громадяни,
Мати грамотних дітей!
- Яких знаєш письменників?-
Пита сина Ялисей.
- Пушкін.
- Далі.
- Гоголь.
- Далі.
- Горький, Мамін-Сибіряк.
- Далі, синку.
- Достоєвський,
Лев Толстой, Гюго, Бальзак...
Ялисей зрадів: - Прекрасно!
Ось ми й вияснили так.
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.

Далі сучасні гуморески інших авторів

Проста арифметика

Викликає вчитель Люду.
- Крейду,- каже їй,- бери
Й покажи нам, скільки буде:
Десять поділить на три.-
Розділить дівча не може,
Супить брови й мовчить.
Вчитель каже:
- Так негоже,
Прості дроби треба вчити...
Картоплин візьмім десяток,-
Далі вчитель річ веде,-
Розділім на трьох дівчаток,
То по скільки припаде? -
Люда каже:
- Зайвий клопіт.
І навіщо розділять?
Я зварю їм ту картоплю,
Потовчу, і хай їдять.