Скрізь сценка про Льошу заходила «на ура».
**Ді-джей:** Добрий вечір, дорогі радіослухачі! Вас вітає «Типу радіо» та в ефірі година заявок, які ми обов’язково виконаємо. І от у нас перший дзвінок. Альо!
Льоша: (Низьким гальмівним голосом) Альо
Ді-джей: Назвіться, будь ласка!
Льоша: Меня зовут Льоша
Ді-джей: Поздравляю Вас, Льоша! Ви - перший додзвонився в нашу передачу. Яку пісню ви хочете послухати?
Льоша: Чого?
Ді-джей: Пісню, яку слухати будемо?
Льоша: А-а-а … поставте, будь ласка, пісню «Ла-ла ла-ла - а мені все мало»
Ді-джей: Добре, Льоша, ця пісня звучить спеціально для тебе.
(Звучить приспів пісні секунд п’ять)
Ді-джей: Ну от, виконана перша заявка, і у нас новий дзвінок. Альо
Льоша: Привет!
Ді-джей: Щось голос у вас боляче знайомий … представтесь, будь ласка!
Льоша: Ви мене не впізнали?! Це я! Льоша!
Ді-джей: Надзвичайно везе сьогодні Олексію. Деякі роками не можуть до нас додзвонитись, а він вже вдруге поспіль. І зараз ми дізнаємося, що ж Льоша хоче на цей раз.
Льоша: А можна пісеньку дослухати?
Ді-джей: Навіщо?!
Льоша: Хороша
Ді-джей: Гаразд … Мабуть, Льоші дійсно мало
(Звучить ще раз секунд п’ять)
Ді-джей: Ну, от і завершилася улюблена Лешина композиція, а у нас в студії черговий дзвінок. Сподіваюся, що не від Льоші. Ало
Льоша: Ало-о. Це знову я
Ді-джей: Як! Чому! Хто пустив!
Льоша: Я привіти забув передати
Ді-джей: Це неможливо! Люди не можуть до нас додзвонитися, а ти вже втретє! Це хамство якесь!
Льоша: (Не чекає, поки Ді-джей закінчить лаятися) Привіт мамі, татові, Вовці, Женьці з десятого під’їзду, Альоні Шкуркіною, тітці Даші з Хабаровська, і ще собачці Жучці. І поставте для них пісню «А мені все мало»
Ді-джей: (Стримуючись) Добре! … В останній раз! І тільки для собачки Жучки! Ця пісня
(Звучить ще п’ять секунд пісні)
Ді-джей: Ось і закінчилися 10 хвилин за заявками Льоші, і ми починаємо 50 хвилин заявок інших радіослухачів. Альо! (Мовчання) Альо, говорите, будь ласка! Альо! (Мовчання) Альо, ну сміливіше ж! (Мовчання) Що ж, дорогі друзі, по-моєму, наш співрозмовник трохи злякався …
Льоша: Я не злякався. Я задумався.
Ді-джей: Олексій?!
Льоша: Я тут! Поставте для мене, будь ласка, пісеньку «Адьес, не сумуй аміго»
Ді-джей: Адьес, Льоша! (Кидає трубку) Ну, хоч один дзвінок нормальний у нас сьогодні буде чи ні?! (Дзвінок) Альо!
Дівчина: Альо!
Ді-джей: Як я радий чути цей приємний жіночий голос. Як вас звуть?
Дівчина: Лена
Ді-джей: Чого бажаєте, Лена?
Дівчина: Я хочу … хочу я … я хочу передати трубку своєму другові. Вже передаю
Льоша: Ало! Це я - Льоша! Я боявся, що ви трубку кинете!
Ді-джей: (Переходячи на виск) Льоша! Ти правильно цього боявся! Я зараз не тільки трубку кину! Я зараз у міліцію подзвоню! Ти чуєш, дебіл-радіоаматор!
Кидає трубку і дзвонить у міліцію
Ді-джей: Альо, це міліція
Льоша: Ні, ви не туди потрапили
Ді-джей: А з ким я розмовляю?
Льоша: Із Льошею!
Ді-джей кидає трубку і рве провід
Ді-джей: Все! Більше він не завадить мені працювати!
У студію входить адміністратор
Адміністратор: Юра, там до тебе прийшли
Ді-джей: Хто там ще?
Адміністратор: Не знаю, якийсь Льоша
Ді-джей з гучними криками тікає зі сцени.