Свято першого дзвоника

Posted on:7 липня 2014 р. at 00:00

Автор: І. А. Хроменко, Черкаська обл.

1-й ведучий

Виринає з красенів дерев

Невеличка кам’яна будівля.

Виплеканий наш ліцей

Рідний дім наш незабутній.

2-й ведучий

І не сум, а радість тут живе,

Молоде життя дзюркоче і вирує

І, мов квітка веселкова, цвіте.

Щастя і повага тут панує!

1-й ведучий

Знову відкриває наш ліцей

Двері до щасливої родини.

На перший наш ліцейний курс

Ми приймаємо квітучий цвіт Вкраїни!

2-й ведучий.

На урочисту лінійку запрошуються наймолодші учні нашої ліцейної родини. Привітайте першокурсників та їхніх класних керівників!

(Під урочисту музику заходять першокурсники.)

1-й ведучий

Ваша мрія хай зіркою світить.

Кличуть у далечінь вас далекі шляхи.

Україно! Вони ж твої діти,

Тож прийми їх в обійми свої!

2-й ведучий.

Урочиста лінійка, присвячена початку нового навчального року, оголошується відкритою!

(Звучить Гімн України.)

1-й ведучий.

Слово для привітання надається директору ліцею.

(Виступ директора.)

2-й ведучий

Гостей дорогих вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!

Для людей відкритий наш ліцей,

Раді вас вітати у святковий день оцей!

1-й ведучий.

До слова запрошується .

(Виступ гостя.)

1-й ведучий (на фоні ліричної мелодії).

Ось ми і стали старшими на літо.

Мудрішими на літо. Дорослішими, впевненішими у собі… На ціле, таке довге літо.

На сонце і вітер, на спекотні й зоряні ночі, на шепіт хвиль і пісню пташки на світанку.

На гори й море, на степи й ліси. Літо закінчилося, але скільки світлих спогадів залишилося з нами.

Про свої враження від відпочинку розповідають .

(Розповіді учнів про цікаві мандрівки влітку.)

2-й ведучий.

Мандрівки рідним краєм, замилування красою нашої землі надихнули на творчість ученицю __. Вона прочитає вірш «Люба земля», який написала влітку.

Учениця

О люба земле, матінко моя!

Зачарувала ти мене красою.

І мов у сні, лечу до тебе я

Над тихою безмежною Десною.

Іду я по твоїх малих стежках,

Куди ведуть вони мене — не знаю.

Та все ж іду і у своїх думках

Десь там у хмарах вирію блукаю.

І любо й хороше тепер мені,

Як подивлюсь у світанкові зорі,

І як летять у небі журавлі,

І як милуються у променях тополі.

0 люба земле, матінко моя,

Зачарувала ти мене красою.

І гаряче кохаю тебе я,

І моє серце сповнене тобою.

1-й ведучий.

Сьогодні зміцнілі, засмаглі, веселі ми стоїмо на цій лінійці. І серця наші переповнюються радістю: ми знову разом у нашій дружній ліцейній родині!

2-й ведучий.

Та особливо знаменним сьогоднішній день є для наших першокурсників. Вони вперше переступили поріг ліцею. Всі вони, як один, переповнені світлими надіями і сподіваннями.

1-й ведучий.

Слово надається учню першого курсу .

(Виступ першокурсника.)

2-й ведучий.

Радістю і хвилюванням сповнені серця вчителів — класних керівників перших курсів. Вони тільки-но знайомляться зі своїми дітьми, але вже плекають надію: юні ліцеїсти і в праці, і в навчанні, і в суспільному житті досягнуть неабияких висот, своїми перемогами уславлять горде ім’я ліцеїста.

1-й ведучий.

До слова запрошуються класні керівники.

(Виступи класних керівників перших курсів.)

Заступник директора з ВР (на фоні ніжної мелодії). Існує таке китайське прислів’я: «Діти — це наші гості. Вони, як птахи, прилетіли і, як птахи, відлетять». Мабуть, справедливість цього прислів’я особливо гостро відчувають вчителі, все життя яких сповнене зустрічами і розставаннями. Кожного року влітку ми прощаємося з нашими випускниками, які, мов птахи, розлітаються по світу, а восени знову починається зустріч. Ми радо вітаємо в ліцеї наших нових учнів-першокурсників і починаємо знову і знову рухатись назустріч одне одному.

2-й ведучий

Достигла осінь на медах

В’є прозорі павутинки літа.

Іде по сонячних світах

Через Країну знань мій вчитель.

З покоління в покоління

Дитячих душ хоронитель,

Зоря любові і добра,

Що має ймення — вчитель.

1-й ведучий

Учителю! Ти наче нездоланність,

Крізь все проносиш іскру доброти,

Щоб засвітить у серденьку дитячім

Вогонь священний розум й краси.

2-й ведучий

Шановні ліцеїсти! Привітайте своїх вчителів квітами!

(Вручення квітів учителям (на фоні ліричної мелодії).)

1-й ведучий.

Невблаганно спливає час, відраховуючи секунди, хвилини, години, тижні, місяці, роки. Здається, це було зовсім недавно, коли на місці наших наймолодших ліцеїстів на цій лінійці стояли ті, для кого сьогодні свято Першого дзвоника востаннє — наші дорогі четвертокурсники. Сьогодні ви — наша гордість і надія. Слово вам, нашим майбутнім випускникам.

1-й випускник.

Шановні ліцеїсти! Ми розпочинаємо новий навчальний рік і, мабуть, доречно послухати сьогодні повчальну історію.

В одному місті жив Мудрець. Його всі любили і шанували. Та був один заздрісний чоловік, якому не давала спокою добра слава Мудреця. І вирішив заздрісник осоромити його перед жителями міста. Одного разу заздрісник упіймав метелика, затиснув його у кулаку й запитав Мудреця, як той гадає, метелик живий чи мертвий? А сам вирішив так: скаже Мудрець, що живий, він стисне кулак міцніше і задушить метелика; скаже, що мертвий, він розкриє долоню, і метелик вилетить живий. У будь-якому разі Мудрець не зможе дати правильної відповіді й буде осоромлений. Замислився Мудрець, посміхнувся сумно, а потім пильно подивився у очі заздрісної і злої людини й тихо відповів: «Все у твоїх руках».

2-й випускник.

Сьогодні ми хочемо подарувати цього символічного метелика нашим першокурсникам.

Шановні наші наймолодші ліцеїсти, на вас чекає прекрасне, сповнене і наполегливої праці, і гарного змістовного відпочинку життя в ліцеї. Багато буде перемог, але можуть бути і поразки. Будьте мудрими, сильними

і порядними. Завжди пам’ятайте: все у ваших руках! І хай про цю важливу істину у вирішальні моменти вашого життя нагадає цей метелик.

2-й ведучий

Осінні айстри пломеніють на столі,

Це значить — знов стартує рік навчальний.

Вогонь знання палатиме у кожного в душі

Богиню знань запрошуємо на свято!

(Виходить Богиня знань.)

Богиня знань.

Сьогодні 1 вересня, початок нового навчального року. З чим його можна порівняти? Хіба що зі спортивними змаганнями. Адже і у навчанні, як і у спорті, перемагає той, хто не втратить віри, хто буде сильним і наполегливим. За стародавніми античними звичаями, спортивні ігри розпочинаються розпалюванням Олімпійського вогню. Ось і сьогодні я хочу запалити Вогонь знань, який символізуватиме ваше, дорогі ліцеїсти, прагнення до знань, вашу віру в перемогу, вашу непохитну волю.

(Запалює факел.)

(Усі разом співають Гімн ліцею.)

1-й ведучий

Благослови нас, добрий Боже!

Благослови, Пречиста Мати!

Хай ваша ласка допоможе Щасливо рік новий почати!

2-й ведучий

Відкрий, ліцею, свої двері,

Хай рушничком на щастя стелиться поріг.

Сріблястий дзвоник нас покличе знову В Країну знань. Щасливих вам доріг!

1-й ведучий.

Право дати перший дзвоник у новому навчальному році надається .

(Лунає дзвінок.)

2-й ведучий

Ліцею, здрастуй! Здрастуй, свято!

Чуєш, друже, знов дзвінок

Урочисто і завзято

Кличе всіх нас на урок!

Заступник директора з виховної роботи.

Любі друзі! Впевнено вирушайте в путь! Світ знань чекає на вас! Вчіться так, щоб вами пишалися батьки, друзі, рідне місто і прекрасна країна, що зветься Україною.

Урочиста лінійка, присвячена початку нового навчального року, оголошується закритою.

(Звучить Гімн України.)