У цих сценках головні ролі грають школярі та вчителі. Вони можуть бути використані на останньому дзвонику, на випускному чи шкільному стендапі.
Сценка про урок малювання в школі
Діти сидять за етюдником, а учитель стоїть біля дошки.
УЧИТЕЛЬ: Окей, діти, сьогодні ми малюємо вазу.
Учитель ставить вазу на постаменті, а потім ходить між учнями, щоб подивитися на їх роботу. У кожного ваза в тій чи іншій стадії. Потім він підходить до Сергія, одного з учнів, і дивується його малюнку. На аркуші він бачить вибухи, солдатів та танки.
УЧИТЕЛЬ: Сергію, можеш пояснити, що це?
УЧЕНЬ: Ну, як же, Петре Сергійовичу! Це - ваза!
УЧИТЕЛЬ: Це - ваза?!!
УЧЕНЬ: Так, Петре Сергійовичу! Це - моя версія вази! (показує свій малюнок)
УЧИТЕЛЬ: (спокійно) Добре, давай щоденник.
Учень віддає щоденник вчителю. Учитель ставить велику двійку і віддає щоденник учневі.
УЧЕНЬ: (заглядаючи в щоденник) Два?! За що!?
УЧИТЕЛЬ: Не хвилюйся, Сергію! Це не два, це - п’ять! Я просто так бачу вазу!
Сценка про юнака в нічному клубі
Біля барної стійки сидить дівчина, до неї підходить молодий чоловік.
Молодий чоловік: Привіт, красуне! Ти сумуєш?
Дівчина: Так, трохи.
Молодий чоловік: Може, підемо разом? Я зроблю для тебе незабутню ніч.
Дівчина: Звучить добре, але мама очікує мене додому о 23:00.
Молодий чоловік: Мама чекає? Ти ж не дитина, щоб ходити на побачення з мамою. Ха!
Неочікувано для молодої людини, чиясь рука впевнено бере його за вухо. Ми бачимо, що це рука старшої жінки.
Молодий чоловік: Мама? Що ти тут робиш?
Мама: А ти що тут робиш?
Молодий чоловік: Ну, мамо! Я…
Мама: І чути не хочу! Швидше йди додому!
Молодий чоловік: (дівчині) Красуне, я зателефоную тобі!
Мама: Додому!
Сценка в класі - «задивившись вчитель»
За першим столом сидять дві привабливі дівчини, а вчитель стоїть біля дошки й читає лекцію. Він постійно кидає погляд на дівчат.
УЧИТЕЛЬ: Отже, коли електрони дифундують з бази в емітер… Якби я тут не стояв, то я був би вже з ними.
Панує тиша в класі.
ДІВЧАТА: Що ви маєте на увазі?
УЧИТЕЛЬ: Нічого, нічого. Продовжимо. Ой, крейда закінчилась. На сьогодні все.
Шкільна сценка - «Продавець дипломів»
На тротуарі стоїть чоловік з картонкою “ДИПЛОМИ, АТЕСТАТИ”. Поруч ліворуч грають вуличні музиканти, а праворуч - жебрак. До продавця дипломів підходить юнак.
ЮНАК: Скажіть, а атестат про закінчення школи можна у вас купити?
ПРОДАВЕЦЬ: Легко!
ХЛОПЕЦЬ: А справжній?
ПРОДАВЕЦЬ: Справжній! Ну, що, будеш брати?
Хлопець киває.
ПРОДАВЕЦЬ: Як тебе звати?
ХЛОПЕЦЬ: Юра.
ПРОДАВЕЦЬ: (музикантам і жебракові) Працюємо для Юри!
Музиканти трохи розгортаються до хлопця і починають грати “Шкільний вальс”.
ПРОДАВЕЦЬ: Дорогий Юра! Усі 11 років ти був гордістю нашої школи. І ось прийшла урочиста пора вручення атестата! Вітаю! Від імені всього педагогічного колективу! Заслужив!
Музиканти грають туш. Продавець простягає диплом, змахує сльозу. Підходить жебрак, потискує руку.
Сценка «Школяр і продавець»
Хлопчик і продавець-консультант.
ХЛОПЧИК: Роки правління Миколи II?
ПРОДАВЕЦЬ: Не знаю.
ХЛОПЧИК: Добре … Теорема Піфагора?
ПРОДАВЕЦЬ: Не знаю.
ХЛОПЧИК: Фотосинтез?
ПРОДАВЕЦЬ: Не знаю.
ХЛОПЧИК: Тоді що ви пропонуєте з вашим “Що вам підказати?“!