Вірші Шевченка для дітей

Тут зібрана підбірка віршів Тараса Шевченка для дітей 1, 2, 3 та 4 класів. Вірші Шевченка на теми: природа, Україна, короткі вірші.

Національний символ України Тарас Григорович Шевченко — великий український поет і письменник. Він вивів літературу і поезію України на світовий рівень. Його волелюбність, непримиренність до гнобителів відображали сподівання та прагнення всього українського народу. Тому, гнівно-викривальні твори Тараса Григоровича Шевченка хвилювали українців.

Вперше збірку творів Тараса Шевченка, що уклали цілковито для дітей, видали в Україні у 1891 році й отримала назву «Кобзар: книга для дітей». Це видання збірки з’явилося у Львові, завдячуючи зусиллям Руського товариства вчителів. Починаючи з тих часів видання віршів Тараса Шевченка для читачів — дітей набуло хорошої традиції, що продовжується і сьогодні.

Вірші Шевченка для дітей

В неволі тяжко

В неволі тяжко... хоча й волі,
Сказати по-правді, не було;
Та все-таки якось жилось –
Хоть на чужому – та на полі...
Тепер же злої тії долі,
Як Бога, ждати довелось.
І жду її, і виглядаю,
Дурний свій розум проклинаю,
Що дався дурням одурить,
В калюжі волю утопить.
Холоне серце, як згадаю,
Що не в Україні поховають,
Що не в Україні буду жить,
Людей і Господа любить.

Доля

Ти не лукавила зо мною;
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала; ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п'яного дяка в науку.
„Учися, серденько: колись
З нас будуть люди” – ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала!
Які з нас люди?.. Та дарма!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли, – у нас нема
Зерна неправди за собою...
Ходімо ж, доленько моя,
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше: дальше слава,
А слава – заповідь моя.

Учітеся брати мої

Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, −
Свого не цурайтесь:
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Чужі люде цураються,
В хату не пускають,
Свої діти − як чужиї,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Обніміть ж, брати мої,
Найменшого брата, −
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати!
Благословить дітей своїх
Твердими руками,
І обмитих поцілуйте
Вольними устами!
І забудеться самотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, не вечірній,
Новий засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

Короткі вірші Шевченка для дітей

Для молодшого шкільного віку (1, 2, 3, 4 класи)

І досі сниться: під горою

І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою,
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки й бавить
Хороше та кучеряве
Своє маленьке внуча.
І досі сниться: вийшла з хати
Весела, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя,
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спати несе. А дід сидить,
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: «Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?»
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, Отче наш.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас,
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.

Сон

На панщині пшеницю жала,
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина годувать.
Воно сповите кричало
У холодочку за снопом.
Розповила, нагодувала,
Попестила; і ніби сном,
Над сином сидя, задрімала.
І сниться їй той син Іван
І уродливий, і багатий,
Не одинокий, а жонатий
На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волі;
Та на своїм веселім полі
Свою-таки пшеницю жнуть,
А діточки обід несуть.
І усміхнулася небога,
Проснулася — нема нічого...
На сина глянула, взяла
Його тихенько сповила
Та, щоб дожать до ланового,
Ще копу дожинать пішла.