Представляємо вам смішні гуморески про школу для дітей. На цій сторінці ви можете вибрати те, що вам більше до душі
Смішні вірші про школу і вчителів з’явилися одночасно з появою самих шкіл. У всі часи учні вміли помічати найцікавіші моменти шкільного життя і зображати їх у віршованій формі.
Найвідомішим автором гуморесок є Павло Глазовий. Гуморески для дітей про школу Глазового - найкращі та неперевершені й вони часто звучать на шкільних святах.
Ця гумореска не про школу, але про те як розуміють шкільну програму діти:
Кругла хата
Прочитав школяр Євген
У серйозній книжці,
Що філософ Діоген
Жив колись у діжці.
І дивується хлопчак:
Як це можна, тату,
Щоб філософ — і не зумів
Звести хату?
Тато каже:
Хто ж, синок,
Лізе в бочку з жиру?
То він хохму відколов,
Щоб дали квартиру.
Ці гуморески підійдуть для молодших школярів
Чудний школяр
Двох онуків дід старий
Посадив на руки,
Та й розказує казки…
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
Та ходив, Павлусю.
От був номер! - малята
Сміхом залилися, -
Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі!
Коріння й насіння
А ти, татку, в школі учився?
Учився, Сергійку.
А це правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
Було таке, траплялося…
Малий засміявся:
Тоді мама правду каже,
Що я в тебе удався.
Небезпечний вік
Запросив директор школи
Це вже в котрий раз! -
Матір лобура, що ходить
У десятий клас.
Угамуйте свого сина,
Вчора ваш Петро
Семикласницю затиснув
І зламав ребро.
Мати каже:
Ви, зчиняюсь,
Дивний чоловік.
Я ж не винна, що у сина
Переломний вік.
Інтелігентна розмова
Як це добре, громадяни,
Мати грамотних дітей!
Яких знаєш письменників? -
Пита сина Ялисей.
Пушкін. Далі. Гоголь. Далі.
Горький, Мамін-Сибіряк.
Далі, синку. Достоєвський,
Лев Толстой, Гюго, Бальзак…
Ялисей зрадів: - Прекрасно!
Ось ми й вияснили так.
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.
Далі сучасні гуморески інших авторів
Проста арифметика
”Викликає вчитель Люду.
Крейду, - каже їй,
бери й покажи нам, скільки буде:
Десять поділить на три.
Розділить дівча не може,
супить брови й мовчить.
Вчитель каже:
Так негоже,
прості дроби треба вчити…
Картоплин візьмім десяток,
далі вчитель річ веде,
розділім на трьох дівчаток,
то по скільки припаде?
Люда каже: - Зайвий клопіт.
І навіщо розділять?
Я зварю їм ту картоплю,
потовчу, і хай їдять.”