Свято Миколая - давнє українське свято. І хоч відзначали його двічі на рік, навесні і взимку, та традиційно більш урочисто відзначали саме "другого Миколая" - зимового. На цей час зима вже повністю вступала в свої права, часто йшов сніг, із-за чого говорили, що це "Микола бородою трусе - дорогу стеле".

За народною уявою, зимовий Миколай - покровитель всіх бідних і знедолених, а також землеробства і тваринництва. Він "другий після Бога заступник на землі". Про велику повагу до цього святого свідчить той факт, що повсюди в Україні майже в кожній оселі були його ікони.

Якщо свято Катерини вважалося дівочим, то Андрія - то вже парубоцьке свято. Назване в честь апостола Андрія Первозванного, раніше воно відзначалося як свято Калити.

Взимку, коли селянину випадає перепочинок між польовими роботами, традиційно було багато свят. Серед них два молодіжних - Катерини та Андрія. Великомучениці Катерини - це свято, яке відзначалося переважно дівчатами. Воно здавна пов’язувалося з обрядом "закликання Долі", ворожінням на щасливе заміжжя.

Задовго до світанку виходили цього дня дівчата в сад, зрізували гілочки вишні і ставили їх у пляшки з водою. Якщо до "Маланки" вишня розпуститься - добра ознака (доля дівоча буде цвісти), а як засохне гілочка - погана ознака.

Свято Дмитра (великомученика Дмитра) - одне із найпомітніших свят з-поміж тих, що відзначаються восени. За народною уявою, цього дня святий Дмитро, який тримає ключі від осені, замикає ними тепло й віддає ключі святому Миколаю, а той випускає на світ холод, тобто приводить зиму. Тому з дня Дмитра вже не виганяли худобу на пасовиська.

Друга Пречиста (Друга Матка, Різдво Пресвятої Богородиці) започатковувала календарну осінь, отож

"Прийшла Перша Пречиста - одягла природа намисто, прийшла Друга Пречиста - взяла комара нечиста"

О цій порі майже по всій Україні йдуть дощі, тому й казали: "Друга Пречиста дощем поливає". До Другої Пречистої годилося закінчити сівбу озимини і копання картоплі, звідки й приповідки: "Перша Пречиста жито засіває, а друга - дощем поливає", "Пречиста - картопля чиста" (викопана).

Перша Пречиста (Перша Матка) - народний варіант релігійного свята Успіння Пресвятої Богородиці. До цього дня слід було завершити основні польові роботи. До церкви приносили святити зілля (обжинкові снопи пшениці, жита, льону, конопель).

Маковія (Маковея) - народне свято, яке святкується в день семи святих мучеників Маккавеїв.

Пророк Ілля, ім’ям якого назване свято, відає громами та блискавками, через що називають його ще Громовержцем. За переказами, коли чорти повстали проти Бога, той наказав Іллі прогнати нечисту силу з неба. З тих пір ганяється Ілля по небу за чортами, пускає в них вогненні стріли - грім і блискавку.

Проте найчастіше Ілля виступає як оберігач трьох етапів жнив - зажинок, власне жнив і обжинків. На більшій території України свято Іллі співпадає із закінченням жнив і святкуванням обжинків.

Прокопа - чи не єдине свято в нашій країні, яке майже не святкувалося, проте мало важливе значення в народному календарі. Майже повсюди припадало воно на найбільш напружену пору - жнива. "Петро жито зажинає", - говорили в народі, а вже "Прокіп нав’язав сім кіп".

Жнива - пора особлива. Була вона чи не найвідповідальнішою порою в житті хлібороба. Виходили на ниву всім селом. Сонце ще тільки сходило, а люди вже дружно йшли в поле. Несли на руках немовлят, вели за руки більшеньких дітей. Залишались в селі тільки старі та немічні.

Петра і Павла (часто - Петра) - особливе свято в Україні. На більшій частині території нашої країни напередодні цього свята проводили зажинки - свято першого снопа, яке мало забезпечити успішні жнива і збереження урожаю.

Ось як було це на Поділлі. Заздалегідь зубили серпи, якими вже жали минулого року, жінки білили хати, прикрашали рушниками ікони, прибирали подвір’я. Подекуди пекли пампушки із сиру та борошна, замішаних на сметані та яйцях - мандрики.