Свято Дмитра (великомученика Дмитра) - одне із найпомітніших свят з-поміж тих, що відзначаються восени. За народною уявою, цього дня святий Дмитро, який тримає ключі від осені, замикає ними тепло й віддає ключі святому Миколаю, а той випускає на світ холод, тобто приводить зиму. Тому з дня Дмитра вже не виганяли худобу на пасовиська.

Маковія (Маковея) - народне свято, яке святкується в день семи святих мучеників Маккавеїв.

Благовіщення - християнське свято на честь радісної події (благої вісті) - повідомлення Діві Марії про майбутнє народження Сина Божого.

За Біблією, більше 2000 років тому в місті Назареті жила Діва Марія, яка була заручена з Йосифом, одним із нащадків царя Давида. Одного дня з'явився до неї ангел і повідомив, що серед усіх жінок саме її вибрав Господь для виконання священної місії. "Не бійся, Маріє, - сказав ангел, - Святий Дух зійде на тебе, і ти народиш Сина Божого, ім’я якому буде Іісус" (Іісус в перекладі - Спаситель).

Свято Водохреща (Йордан) - перше свято в році, що наступив, триває воно три дні (19, 20 і 21 січня) і має не лише релігійну основу. Здавна наші предки вважали, що вода і вогонь - це основа для життя всього сущого на землі. Тому освяченню води споконвіку приділялася велика увага.

Подія, яка відзначається церквою 21 листопада за старим стилем, не згадується в Біблії. Церковна легенда повідомляє, що бездітні Іоаким і Анна, молячись богові, обіцяли, коли у них з’явиться дитина, присвятити її богу, тобто віддати у монастир на виховання.

Преображення Господнє - християнське свято, що відзначається в ознаменування чудесного перетворення Ісуса, яке сталося на горі Фавор. Син Божий зі своїми найближчими апостолами (учнями) - Петром, Іоанном та Яковом піднялися на вершину гори для молитви. Саме під час молитви і сталося чудесне перетворення (Преображення) Ісуса: обличчя його засяяло, мов сонце, одяг став білим, як сніг. З небес до нього зійшли пророки Мойсей та Ілля. Вони говорили з Іісусом про його долю, про страждання, які той мав прийняти в Єрусалимі за гріхи всього людства.

Богослови твердять, що вознесіння Христа сталося в четвер шостої седмиці після Пасхи. Свято вознесіння Христа введене до списку дванадесятих і продовжується десять днів. Вперше запроваджене церквою у IV, а остаточно впорядковане у VIII—IX століттях.
Вознесінню Христа церква надає особливого значення. Воно нібито відкриває для віруючих шлях на небеса, до райського життя. Свято утверджує віру в існування Христа.

Свято перехідне, введене до списку дванадесятих. Воно відзначається за тиждень перед Пасхою. На Русі відоме під назвою вербної або квітної неділі.

У цей день церква дещо послаблює строгий піст, дозволяється «пити вино і їсти рибу», чорні траурні ризи священиків заміняються святковим облаченням, замість покаянних співів звучать радісні гімни.

Коли Іісусу, народженому Дівою Марією, виповнилося шість тижнів, його перевезли із Вифлеєму до Єрусалиму, і Мати Божа принесла Немовля до Єрусалимського храму, аби, за тодішнім звичаєм, принести в жертву Господу дві горлиці.

Сталося це давно, майже 1000 років тому. Константинополь (Царгород) - столицю Візантії - оточили вороги. Мужньо оборонялися жителі міста від нападників. Та сили були нерівні.